“Ми вже перейшли від політичних декларацій до юридично зобов’язуючих документів. Власне, договір, підписаний у Рейк’явіку, – це документ, який покладає певні обов’язки на країн-підписантів”, – розповіла Мудра.
Наразі триває процедура створення органів управління договору, повідомила чиновниця. Вона зазначила, що це буде міжнародна організація, у якій працюватимуть:
секретаріат, який збиратиме інформацію про докази завданих збитків; правління, яке верифікуватиме зібрані докази та вноситиме заявки в сам реєстр; конференція учасників сторін, куди будуть входити всі учасники договору, вона призначатиме виконавчого директора та ухвалюватиме правила і процедури роботи реєстру збитків.
“Україна відіграватиме в цьому питанні ключову роль. Оскільки виконавчим директором може бути виключно кандидатура, запропонована Україною. Також свою кандидатуру Україна подає до правління цього реєстру, а ще буде представлена в конференції сторін”, – пояснила заступниця міністра.
До реєстру входитимуть заявки всіх осіб, постраждалих унаслідок агресії РФ, та доказова база за цими заявками, зазначили у міністерстві. Наступним кроком має стати створення компенсаційної комісії, яка матиме компетенцію розглядати такі заявки і присуджувати суми відшкодування збитків, додали у відомстві.
“Плануємо, щоб на повну реєстр запрацював із серпня цього року. До цього часу узгодимо всі кроки щодо створення органів управління та фінансування цієї організації”, – заявила Мудра.
Контекст:
За даними Київської школи економіки станом на 17 травня, Росія завдала збитків інфраструктурі України на $147,5 млрд. Зокрема, пошкоджено або зруйновано майже 160 тис. житлових будинків.
