Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила в задоволенні апеляційної скарги компанії “Прикарпатзахідтранс” на рішення ВАКС про арешт частини нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”.
Таке рішення Апеляційна палата ВАКС ухвалила ввечері 16 березня, пише LB.ua, посилаючись на свої джерела, ознайомлені з рішенням.
ВАКС наклав арешт на частину магістрального нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” 23 лютого. Майно потрібно передати від комерційної структури Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
“Прикарпатзахідтранс” експлуатує частину нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” завдовжки приблизно 1100 км, призначеного для прокачування дизельного палива з Росії та Білорусі як для внутрішніх потреб України, так і для транзиту у Європу, писало агентство LIGA.net.
19 лютого Рада нацбезпеки і оборони України доручила повернути в держвласність нафтопродуктопровід “Самара – Західний напрямок”. Нафтопродуктопровід експлуатує компанія “Прикарпатзахідтранс”. Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що його не було приватизовано, але він “у дивний спосіб” опинився у приватній власності “двох власників з іноземною реєстрацією, але афілійованих із двома громадянами України”.
“Економічна правда” , LIGA.net і екснардеп Сергій Лещенко писали про зв’язок “Прикарпатзахідтранс” із нардепом від “Опозиційної платформи – За життя”, кумом президента РФ Володимира Путіна Віктором Медведчуком. За словами експрем’єра Арсенія Яценюка, 2015 року нафтопровід за рішенням суду перейшов у руки людей, які мають стосунок “персонально до Віктора Медведчука”.
Сам політик зв’язок із цією компанією заперечував.
Як пише видання “Бабель”, хоча побудований за часів СРСР нафтопродуктопровід після проголошення незалежності України мав перейти у власність держави, дочірня компанія російської АК “Транснафтопродукт” не передала прав на трубопровід.
У 2011 році Господарський суд Рівненської області визнав право власності на частину нафтопродуктопроводу, що проходить по українській території, за Україною. У 2014–2015 роках це рішення підтвердили Апеляційний і Вищий господарський суди.
Однак 2015 року Господарський суд Рівненської області скасував рішення через “нововиявлені обставини”, а 2017 року визнав право власності за ТОВ “Прикарпатзахідтранс”. Отже, стратегічний об’єкт опинився у власності комерційної структури.
У квітні 2019 року Антимонопольний комітет дав дозвіл на придбання контрольного пакета акцій компанії “Прикарпатзахідтранс” білоруському бізнесмену Миколі Воробею, який 2020-го потрапив під санкції Євросоюзу (через це Воробею відмовили у продажу українського банку). Він підтверджував TUT.BY купівлю 51% акцій компанії.
Наразі, за даними сервісу моніторингу реєстраційних даних Opendatabot, “Прикарпатзахідтранс” зі статутним капіталом 105 млн 563,427 тис. грн належить білоруському підприємству “Нефтебитумный завод” (51%), International Trading Partners (48%) і Анатолієві Шеферу (1%) .
11 лютого 2021 року українські правоохоронці повідомили про підозру колишню заступницю директора держпідприємства “Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу” (УкрДІАП). Вона, за даними слідства, склала недостовірний висновок, який став підставою для отримання компанією “Прикарпатзахідтранс” у власність частини магістрального нафтопроводу “Самара – Західний напрямок”.
