Усі ми намагаємося зрозуміти, як діятиме [президент РФ Володимир] Путін. Але спочатку непогано проаналізувати попередні спроби такого розуміння.
Наприклад, у січні я класифікував варіанти розвитку подій ось так:
1. Росія відходить назад від своїх ультиматумів Заходу і вдає, що не дуже й хотілося.
2. Росія запихує ЛДНР як “автономії” в Україну з метою здобути важіль впливу на всю країну.
3. Росія визнає незалежність ЛДНР.
3а. Плюс додає до складу Союзної держави. 3б. Як опція – додає до складу РФ.
4. Росія намагається захопити ще шматок Донбасу – пробити коридор у Крим.
4а. У разі успіху додає у Союзну державу під виглядом “Новоросії”. 4б. Те саме, але у склад РФ.
5. Росія розпочинає велику війну з Україною.
Я уявляв ці варіанти як такі, що не особливо перетинаються, але в підсумку, як продемонструвала історія, РФ і визнала “незалежність ЛДНР”, і захопила ще шматок Донбасу з коридором у Крим, і почала велику війну.
Далі. У грудні – лютому мені неодноразово тямущі люди говорили, що повномасштабний наступ на Україну з військового погляду не має сенсу – Росія не потягне.
Тому я вважав, що Росія спробує захопити лише Донбас і коридор у Крим, сконцентрувавши зусилля.
Тямущі люди мали рацію – Росія не потягнула й у підсумку ситуація звелася до прогнозованої із самого початку. Але перед цим РФ однаково спробувала напасти з усіх напрямків.
Після втечі з півночі й звуження фронту Росія й далі діяла безладно, пробуючи як різні варіанти оточень, так і пряме довбання окремих пунктів.
Мораль. Коли передбачаєш різні логічно вивірені варіанти дій Путіна, потрібно насамперед підозрювати, що він робитиме все одночасно.
Це можна пояснити тим, що Кремль звик жити за умов надлишку ресурсів. Можна розкидатися ними на всі боки, й однаково ще залишиться. Але, як виявилося, у цьому випадку свої ресурси він переоцінив, а наші недооцінив.
Тепер я чекаю на момент, коли Росія втратить здатність наступати на Донбасі і перед Кремлем замаячить загроза відступу.
За моєю логікою, у цей момент Путін має вибрати один із трьох варіантів:
1) Піти на реальні переговори.
2) Розпочати масову мобілізацію.
(Її взагалі-то треба заздалегідь починати, але Путін, здається, вірить, що й без неї все вийде.)
3) Пригрозити (серйозно) ядерним ударом.
Але, пам’ятаючи написане вище, можна чекати, що він знову робитиме все поспіль.
Джерело: Роман Шрайк / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.
