Є ймовірність, що газопровід “Північний потік – 2” добудують, але по ньому не будуть доправляти газ. Про це заявила депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель під час онлайн-дискусії “Що робити з Росією?”, яка відбулася на майданчику Київського безпекового форуму. Трансляцію заходу вели 22 лютого на каналі фонду Open Ukraine у YouTube.
За її словами, канцлерка Німеччини Ангела Меркель “вирішила залишити [газопровід] у вигляді економічного проєкту, яким він, безумовно, не є”.
“Я фіксую зростання опору цьому проєкту, зокрема в лавах моєї партії [“Союз 90 / Зелені”]. Ми були першими і єдиними, хто виступав проти нього саме через Україну, з геостратегічних міркувань, усвідомлюючи залежність від Росії і розуміючи, що коли цей газопровід буде побудовано, вийти зі схеми буде важко. Один із варіантів – просто залишити його, але це коштувало б дуже дорого. Це могло б бути в інтересах інших європейських країн, що входять у цей консорціум за контрактами. Ми бачимо, що є певна ймовірність того, що газопровід буде побудовано, але газ по ньому не будуть транспортувати”, – сказала євродепутатка.
“Північний потік – 2” – газопровід, який має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський “Газпром” і п’ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважає “Північний потік – 2” загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу почалося 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км “із невеликим”, говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня. У лютому 2021 року в “Газпромі” заявляли, що мають намір ввести “Північний потік – 2” в експлуатацію цього року.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу “Північний потік – 2”. Зокрема, санкції торкнулися російського судна “Фортуна” і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії “Рустанкер”, нафтового танкера “Максим Горький” і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський “Газпром” уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту.
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач “Фортуна” відновило будівництво “Північного потоку – 2” у водах Данії. У 2020 році трубоукладач уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та приблизно 28 км – у водах Німеччини.
Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти “Північного потоку – 2”, якщо дістане гарантії, що Росія не буде використовувати газопровід проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що будуть заважати будівництву “Північного потоку – 2”.
Американська сенаторка-демократка Джейн Шахін і сенатор-республіканець Джеймс Ріш надіслали лист адміністрації Байдена на підтримку повної реалізації законодавства, пов’язаного з газотранспортним проєктом “Північний потік – 2”, “метою якого є покласти край проєкту“.
The Wall Street Journal повідомила 16 лютого, що адміністрація Байдена почала переговори з Берліном щодо санкцій проти компаній, залучених до процесу будівництва.
За даними агентства Bloomberg, США можуть утриматися від введення санкцій проти німецьких підприємств, оскільки адміністрація Байдена прагне зупинити будівництво газопроводу, не порушуючи відносин із найближчим європейським союзником. Документ можуть подати до Конгресу вже сьогодні. У ньому вкажуть додаткові обмежувальні заходи, які стосуватимуться невеликої кількості компаній, пов’язаних із Росією.
