Вірменські та азербайджанські збройні сили під час 44-денного конфлікту в Нагірному Карабасі восени 2020 року здійснили “невідповідні та невибіркові напади”, заборонені міжнародним гуманітарним правом. Про це йдеться в доповіді Amnesty International.
За інформацією організації, обидві сторони використовували свідомо неточну і невибіркову зброю в населених мирними жителями районах, зокрема заборонені касетні бомби, якими було вбито і поранено сотні людей. Ці факти Amnesty International задокументувала в листопаді – грудні 2020 року.
“Більшість жертв конфлікту становлять солдати, загалом загинуло понад 5 тис. осіб. Проте щонайменше 94 азербайджанських мирних жителів було вбито внаслідок ударів вірмен по містах і селах на контрольованій Баку території Азербайджану. Приблизно 52 мирних жителів Вірменії було вбито внаслідок азербайджанських атак на Нагірний Карабах та Вірменію”, – ідеться у звіті.
За інформацією Amnesty International, вірменські збройні сили застосовували балістичні ракети, некеровану артилерію та реактивні системи залпового вогню. Азербайджанські ЗС також використовували некеровану артилерію і РСЗВ, некеровані ракети, запущені з безпілотників.
“Уряди Вірменії та Азербайджану заперечували завдання невибіркових ударів по цивільних районах і використання касетних боєприпасів, незважаючи на незаперечні докази того, що вони обидва зробили це. Вони також звинуватили один одного в завданні ударів із населених пунктів, але не надали подробиць про конкретні випадки”, – підкреслили в доповіді.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в “масштабній провокації”, обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок “стрімкого контрнаступу”. Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Обидві країни, які брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир’я в Нагірному Карабасі, але їх щоразу порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна “змусили” підписати документ, “максимально вигідний” для Баку.
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров’я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
