Будівництво газопроводу “Північний потік – 2” треба зупинити до проведення у вересні в Росії парламентських виборів. Про це агентству Reuters заявив 19 лютого глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Він вважає, що газопровід потрібно використовувати для тиску на Москву в питанні проведення в країні демократичних реформ.
Заморожування будівництва Ландсбергіс назвав компромісним рішенням у ситуації, коли проти “Північного потоку – 2” виступає низка країн, що пов’язує об’єкт із політикою, і позицією Німеччини, що називає газопровід комерційним проєктом.
Глава МЗС Литви підкреслив, що в разі демократичних виборів у РФ підтримка газопроводу у світі може тільки зрости. Дипломат також висловив думку, що, якщо Євросоюз “заохочує Росію газовими контрактами за репресії проти опозиції, це не надсилає правильного сигналу” і суперечить європейській єдності.
“Північний потік – 2” – газопровід, який має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський “Газпром” і п’ять європейських компаній: англійсько-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають “Північний потік – 2” загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було побудовано 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км “із невеликим”, говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня. У лютому 2021 року в “Газпромі” заявляли, що мають намір ввести “Північний потік – 2” в експлуатацію цього року.
19 січня 2021 року міністерство фінансів США запровадило нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу “Північний потік – 2”. Зокрема, санкції торкнулися російського судна “Фортуна” і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії “Рустанкер”, нафтового танкера “Максим Горький” і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський “Газпром” уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту.
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач “Фортуна” відновило будівництво “Північного потоку – 2” у водах Данії. У 2020 році трубоукладач проклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та орієнтовно 28 км – у водах Німеччини.
Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти “Північного потоку – 2”, якщо дістане гарантії, що Росія не використовуватиме газопровід проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що будуть заважати будівництву “Північного потоку – 2”.
Американська сенаторка-демократка Джейн Шахін і сенатор-республіканець Джеймс Ріш надіслали лист адміністрації Байдена на підтримку повної реалізації законодавства, пов’язаного з газотранспортним проєктом “Північний потік – 2”, “метою якого є покласти край проєкту“.
The Wall Street Journal повідомила 16 лютого, що адміністрація Байдена почала переговори з Берліном стосовно санкцій щодо компаній, залучених до процесу будівництва.
За даними агентства Bloomberg, США можуть утриматися від уведення санкцій проти німецьких підприємств, оскільки адміністрація Байдена прагне зупинити будівництво газопроводу, не порушуючи відносин із найближчим європейським союзником. Документ можуть подати до Конгресу вже сьогодні. У ньому вкажуть додаткові обмежувальні заходи, які стосуватимуться невеликої кількості компаній, пов’язаних із Росією.
