Про це повідомив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, його 16 травня цитує сайт уряду країни.
У спільній заяві прем’єри трьох країн вітають рішення Фінляндії та Швеції подати заявку на членство у НАТО.
“Ми зробимо все можливе, щоб забезпечити швидкий процес, щоб Норвегія могла дуже швидко ратифікувати Швецію та Фінляндію як членів НАТО”, – наголосив Стьоре.
У заяві також зазначено, що і Фінляндія, і Швеція вже відповідають критеріям для вступу до Альянсу, а їхнє членство в НАТО “сприятиме колективній обороні і зміцнюватиме євроатлантичну безпеку”.
“Ми і надалі зміцнюватимемо нашу співпрацю у сфері оборони Північних країн. Наші збройні сили добре працюють разом і тренуються разом протягом багатьох років. Ми високо цінуємо значний внесок, який Фінляндія та Швеція вже зробили як країни-партнери в НАТО”, – зазначив Стьоре.
За його словами, Швеція та Фінляндія “мають право подати заявку на членство в НАТО без будь-якої спроби втручання ззовні”.
“Скандинавський регіон нікому не загрожує і залишиться регіоном низької напруженості, який хоче жити у мирі зі своїми сусідами”, – резюмував Стьоре.
Норвегія, Данія та Ісландія були серед 12 держав – засновників Альянсу у 1949 році. Зараз у НАТО входить 30 країн, зазначено на сайті Альянсу.
Контекст:
Фінляндія та Швеція вирішили переглянути політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії в Україну 24 лютого.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг говорив CNN 4 квітня, що якщо Фінляндія та Швеція подадуть заявки на членство в НАТО, Альянс здатний швидко прийняти їх.
У разі вступу Швеції та Фінляндії до НАТО Росія погрожувала розгорнути ядерну зброю біля цих країн.
12 травня прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін і президент Фінляндії Саулі Нійністьо оголосили про підтримку вступу країни в НАТО.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган 13 травня заявив, що виступає проти вступу Швеції та Фінляндії в НАТО. Пізніше спікер Ердогана пояснив, що Туреччина “не зачиняє дверей НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче переговорів із країнами Північної Європи”.
14 травня Нійністьо сказав президенту РФ Володимирові Путіну, що найближчими днями Фінляндія вирішить подати заявку на членство в НАТО і цьому сприяли дії Росії. Коментуючи згодом цю розмову, Нійністьо звернув увагу, що тон розмови та вибір слів були спокійними, Путін не повторював озвучених навесні погроз і його реакція була м’якшою, ніж будь-які коментарі Росії стосовно цього із 2016 року.
15 травня влада Фінляндії офіційно повідомила про рішення подавати заявку в НАТО. Того самого дня керівництво Соціально-демократичної партії Швеції вирішило працювати над вступом країни до НАТО. Бажання вступити в Альянс керівна партія Швеції пов’язала з політикою безпеки країни.
Уряд Швеції 16 травня ухвалив рішення про подання заявки країни на членство в НАТО з огляду на безпекову ситуацію, яка фундаментально змінилася після вторгнення Росії в Україну. Прем’єр-міністерка Магдалена Андерссон заявила, що посол Швеції в НАТО незабаром подасть заявку Альянсу, її буде подано разом із Фінляндією.
У МЗС РФ повідомили, що не будуть “просто миритися” зі вступом Швеції та Фінляндії до Альянсу, заявивши, зокрема, про кроки у відповідь “як військово-технічного, так і іншого характеру”.
У Росії немає проблем із Фінляндією та Швецією, які мають намір вступити в НАТО, відреагував 16 травня Путін. Водночас глава Кремля стверджує, що розширення військової інфраструктури на територію Фінляндії та Швеції “викличе реакцію у відповідь” з боку РФ.
