У народному календарі це свято називають “день Василя”. На Василя засівають для достатку в новому році
Православна Церква 14 січня вшановує святителя Василія Великого, одного з найбільших богословів. За юліанським календарем цей день вважався першим у році. А також цей день збігся зі святкуванням Старого Нового року, Щедрого вечора. Прийнято пригощати гостей кутею і співати щедрівки. Детальніше про свято святого Василя, церковні літургії в цей день, а також про народні традиції святкування читайте далі.
Історія свята
Святий Василій був родом із Каппадокії, він народився в 330 році в місті Кесарія і був старшим сином у великій родині. Батьки Василія були віруючими і дали синові християнське виховання, але вони також були багатими, завдяки цьому Василій здобув блискучу світську освіту.
Будучи чотирнадцятирічним підлітком, він осиротів і залишився під опікою своєї бабусі. З нею святий Василій жив у передмісті Кесарії аж до її смерті. Вона зберегла спогади про святого Григорія Неокесарійського Чудотворця, про якого багато розповіла святому Василію.
У 17 років для того, щоб вдосконалити свої знання, Святий Василій переїхав спочатку до Кесарії, потім до Константинополя, а пізніше до центру освіти тодішнього світу – Афін. Тут він навчався в одній з афінських шкіл разом із святим Григорієм Богословом.
У віці приблизно двадцяти років, у 357 році, він повертається до Кесарії та стає адвокатом. Цього ж року Василія охрестив єпископ Кесарії Діаній. Він стає читцем у церкві та через деякий час залишає адвокатську практику, щоб вирушити в подорож, що тривала два роки. Святий Василій відвідав кілька чернечих обителей в Єгипті, Сирії та Палестині, де зустрівся із великими подвижниками благочестя. Свій досвід він згодом покладе в основу власного чернечого статуту, який донині залишається авторитетним для всього християнського світу.
Повернувшись з подорожі, святий Василій роздав бідним свою частину батьківського спадку. І, оскільки його майно було значним, він зумів також побудувати лікарні та притулки. Після цього святий Василій усамітнився на річці Ірис і створив аскетичну чернечу громаду.
У 370 році святий Василій очолює кафедру і залишається у сані єпископа на десять років аж до своєї смерті у 379 році. Він проявив себе твердим і принциповим, стриманим і суворим у дотриманні канонів.
Василій Великий – священнослужитель та богослов – багато сил і уваги приділив літургійній творчості. Його бесіди та листування дійшли до наших днів. Він написав трактат про Святого Духа. Низку творів святий Василій Великий присвятив тлумаченню Святого Письма, однак до наших днів дійшов тільки Шестоднів і коментарі до деяких псалмів.
Церковне святкування
У церквах 14 січня відбувається літургія, написана святителем Василієм Великим, – її звершують тільки десять разів на рік. Літургія вирізняється більш розлогими молитвами і більш протяжним наспівом.
Залежно від того, на який день тижня випадає святкування Різдва Христового і Хрещення Господнього, Літургію Василія Великого звершують або в сам день свята, або напередодні в навечір’я (Святвечір) свята.
Народні традиції
У народному календарі цей день називали “днем Василя”. Святого Василія Великого наші предки вважали покровителем землеробства, тому найважливішою традицією святкування є засівання. За правилами обряду, засівати мають тільки хлопчики, юнаки та чоловіки, а якщо на Василя жінка першою зайде до хати – це завжди було поганим знаком.
На Василя засівати починають зрання, ще до світанку. Засівальники ходять від хати до хати, співаючи щедрівки з побажаннями різних благ господарям і розсипаючи зерно.
За столом на Старий Новий рік збирається вся сім’я. Люди просять прощення за все один у одного, а також загадують бажання. Після обряду розсипане зерно має зібрати найстарша жінка в родині та зберегти його, щоб посіяти навесні.
Наші пращури вірили, що святий Василій охороняє сади від шкідників. В цей день треба всі гілки фруктових дерев обтрусити від інея або снігу, промовивши такі слова: “Як я, раб(а) Божий(а) (ім’я), зараз обтрушую з гілля пухнастий сніг, так і навесні Святий Василій зніме з них кожного хробака і шкідника“.
На Василя не можна лихословити, лаятися і позичати гроші. У цей день слід остерігатися найбільш мерзенної порчі. З 14 січня на Русі багато роботи було у цілителів і знахарів. У народі казали, що Бог відкрив усі двері, радіючи народженню Сина Божого. Цим скористалася нечиста сила, вийшла у людський світ та блукає землею до самого Богоявлення.
