Автокефалія. Як відбувалися вибори предстоятеля помісної церкви і чому на них переміг митрополит Епіфаній
Сьогодні, 14:34
33
Вы также можете прочесть этот материал на русском
языке
Епіфаній (другий зліва) виступає на Об’єднавчому соборі 15 грудня
До отримання томосу потрібно завершити повноцінне об’єднання церкви, заявив в інтерв’ю радіо Свобода новообраний предстоятель помісної Православної церкви України митрополит Епіфаній. Про перспективи щойно створеної помісної церкви, хід виборів її предстоятеля та попередню діяльність і світогляд митрополита Епіфанія йдеться у сюжеті Радіо НВ.
Перші заяви митрополита Епіфанія в ролі предстоятеля
Митрополит Епіфаній повідомив, що до отримання Томосу жодні вагомі рішення ухвалюватися не будуть і висловив сподівання, що представники московського патріархату у подальшому долучатимуться до єдиної церкви.
Нам потрібно ще зробити дуже багато роботи в напрямку нашої єдності. Коли це побачать інші, я вірю, що вони прийдуть до нас
/*googletag.cmd.push(function() { googletag.display(‘div-gpt-ad-1536739319652-0-mob’); });*/
“Томос – це той документ, який вже оформить нас юридично як автокефальну українську православну церкву, незалежну церкву. Після цього документу ми будемо вже формувати всі відповідні органи, які будуть керувати, брати участь в розбудові цієї церкви. Нам потрібно ще зробити дуже багато роботи в напрямку нашої єдності. Коли це побачать інші, я вірю, що вони прийдуть до нас”, – заявив він.
Епіфаній також додав, що Михайлівський золотоверхий собор буде діючим кафедральним собором Православної церкви України. У Володимирському кафедральному соборі, повідомив він, буде і надалі звершувати служіння патріарх Філарет, який відтепер є почесним діючим духовним наставником церкви.
Вселенський патріарх Варфоломій вже запросив новообраного 39-річного предстоятеля Православної церкви України Епіфанія на вручення томосу до Стамбула 6-го січня.
/*googletag.cmd.push(function() { googletag.display(‘div-gpt-ad-1536828443963-0-mob’); });*/
Що відомо про митрополита Епіфанія
Свою першу літургію як глава єдиної Православної церкви України митрополит Епіфаній провів у Михайлівському золотоверхому соборі. Символічно, що саме тут у Михайлівському монастирі його у 2007 році постригли в чернецтво з іменем Епіфаній. Відтоді і до сьогодні його шлях був достатньо стрімким.
Епіфаній народився у 1979 році в селі Вовкове на Одещині, ріс та навчався у школі вже в Чернівецькій області. Його ім’я в миру – Сергій Петрович Думенко. На відміну від багатьох колег в українських церквах, які навчалися в Росії, Епіфаній освіту здобував в Україні та у Греції. Вивчав філософію в Афінах і богослов’я у Київській духовній семінарії і духовній академії.
На відміну від багатьох колег в українських церквах, які навчалися в Росії, Епіфаній освіту здобував в Україні та у Греції.
// googletag.cmd.push(function() { googletag.display(‘div-gpt-ad-1542284557157-0-mob’); });
Кілька років молодий богослов викладав у Рівненській духовній семінарії та працював секретарем митрополита Рівненського та Острозького УПЦ КП Даниїла. Саме його майбутній предстоятель церкви назвав своїм духовним наставником.
На Рівненщині Епіфаній займався і церковною журналістикою – був редактором інтернет-проекту Рівне православне та членом редколегії церковно-релігійної газети Духовна нива.
Згодом завідував кафедрою філології у Київській православній богословській академії. Саме у Києві його кар’єра пішла вгору. 6 січня 2008 року патріарх Філарет висвятив його у сан ієродиякона. 20 січня – ієромонаха, а 20 березня – архімандрита. Тоді ж Епіфаній став секретарем патріарха Філарета. У березні того ж року був призначений намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря. З травня керував справами Київскої патріархії.
За рік священний синод Київського патріархату обрав Епіфанія єпископом Вишгородським. Його архієрейське висвячення відбулось у листопаді 2009 року. У 31 рік Епіфаній став єпископом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським, а також ректором Київської богословської академії. У січні 2012 року Філарет возвів його у сан архієпископа. Того ж року він став доктором богословських наук та очолив синодальне управління у справах духовної освіти церкви Київського патріархату.
Саме в такій іпостасі у червні 2013, за півроку до Євромайдану, Епіфанія обрали намісником та місцеблюстителем патріарха Філарета на випадок його смерті чи хвороби. Тоді архієрейський собор Київського патріархату суттєво змінив статут церкви. Раніше чітко вказувалося – за кілька місяців після смерті необхідно обрати нового предстоятеля. Нові правила ці обмеження зняли. Натомість запроваджувалася посада патріаршого намісника. В той час активно обговорювали можливе об’єднання з УПЦ МП. Тож у разі смерті Філарета потрібен був час для переговорів і проведення об’єднавчого собору двох церков.
Сам Епіфаній називав таке призначення несподіванкою. Епіфаній є такою кандидатурою, яка дійсно може сприяти об’єднанню церков в Україні, вважає релігієзнавець Юрій Чорноморець. Він має авторитет, знає грецьку і вже неодноразово спілкувався із Вселенським патріархатом.
“Конструктивний, молодий, освічений, користується величезним авторитетом. Вів переговори багато років зі Вселенським патріархом, тобто це ще у 2010 році. Вони його прекрасно знають, тих, хто симпатизує, приверне”, – говорить Чорноморець.
Епіфанія обрали намісником та місцеблюстителем патріарха Філарета на випадок його смерті чи хвороби. Тоді архієрейський собор Київського патріархату суттєво змінив статут церкви.
Сам Епіфаній наполягав, що намісник – це просто помічник без жодних загальноцерковних повноважень. Та в останні роки він все-таки перебрав на себе чимало представницьких функцій глави церкви: їздив із візитом до українських парафій в Австралії, відвідував з Філаретом Європарламент і виступав там від імені церкви, часто брав на себе вітальні слова та інший офіціоз від церкви чи то до відкриття навчального року у Державній академії управління, чи то до річниці Авіаційного університету або Медичної академії.
У 2013 році Епіфаній розповідав журналістам, що серед його улюблених художніх творів книга Генріка Сенкевича Камо грядеши, а з видань Григорія Сковороди він черпає багато християнської мудрості.
Висновки щодо його світогляду можна зробити з його програмної статті від грудня 2015 року під назвою Чи довго ще в українських душах буде нишпорити Москва?. У ній Епіфаній наполягає на величезному впливі спецслужб Росії на православну церкву та існування в її лавах спецагентів. І наслідком такої політики Росії називає розділення українського православ’я ще з початку 1990-х. Він висловлював думку, що треба допомогти Московському патріархату викрити російську агентуру впливу, припинити поїздки церковних очільників до Москви по інструкції. Тоді, очистившись від кремлівських паразитів, ця церква стане здоровішою, діалог про церковну єдність – продуктивним, а єдина помісна українська церква – реальністю.
Висновки щодо його світогляду можна зробити з його програмної статті від грудня 2015 року під назвою Чи довго ще в українських душах буде нишпорити Москва?
“Нас не задовольняє і те, щоб ми стали екзархатом чи митрополією Константинопольського патріархату, бо тоді будуть дві визнані українські церкви: УПЦ МП і Українська православна церква Константинопольського патріархату. А де ж тоді буде справжня Українська православна церква?”, – ще п’ять років тому в одній зі своїх статей зазначав Епіфаній. Такого сценарію вдалося уникнути. Україна отримала автокефальну церкву, а Епіфаній став її провідником.
Згідно з даними реєстру нерухомості, Епіфаній володіє кількома ділянками у рідному селі, будинком під Києвом, двома ділянками для присадибного господарства у Києво-Святошинському районі та квартирою площе близько 100 квадратних метрів у столиці. Також йому належить два автомобілі – Volkswagen Multivan 2012-го року та Audi A6 2016-го.
Як відбувалися вибори предстоятеля
Перед початком Об’єднавчого собору дві церкви, які взяли участь в об’єднанні, – Київський патріархат і Автокефальна церква – саморозпустились. Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій після собору офіційно втратив титул митрополита Київського і всієї України, зазначив речник УПЦ КП Євстратій Зоря. Цей титул тепер належить предстоятелю Православної церкви України Епіфанію. Йому 6-го січня буде вручено томос Вселенського патріарха.
Ще напередодні собору був помітний кадровий конфлікт. Вселенський патріархат категорично виступив проти того, щоб Філарет висував свою кандидатуру на посаду предстоятеля. Проти його кандидатури виступали також окремі архієреї Московського патріархату, які збиралися приєднатись до єдиної церкви. Зрештою шляхом тяжких кулуарних домовленостей Константинополь домігся свого. Філарет написав листа з відмовою щодо претензій на престол нової церкви.
Вселенський патріархат категорично виступив проти того, щоб Філарет висував свою кандидатуру на посаду предстоятеля.
Від Української православної церкви Московського патріархату на Собор прийшли митрополит Олександр (Драбинко) та митрополит Симеон (Шацький). Впливовий митрополит Софроній, який вважається прихильником автокефалії, на Собор не приїхав. У коментарі Радіо НВ він пояснив це хворобою. І чітко дав зрозуміти, що незадоволений вибором на посаду предстоятеля Православної церкви України Епіфанія.
“Знаю, що він вибраний від церкви розкольників. А моя позиція була зовсім інша. Якщо вибирати предстоятеля, потрібно було вибирати від церкви канонічної. Це був просто не Об’єднавчий собор, а було надання томосу для розкольницької церкви. І одна, і друга. Від канонічної церкви нікого не було, крім двох представників, які не мали ні голосу, ні сили, ніякої надії на щось. Вибір є, а процес продовжується. Це не значить, що все закінчилося, це тільки початок духовного життя в Україні”, – заявив Софроній.
На соборі у першому турі майже 200 делегатів – 64 єпископи, які прибули на Собор із кліриком та мирянином, – шляхом закритого голосування з усіх присутніх архієреїв визначили трійку лідерів. Ними стали митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній і митрополит Луцький та Волинський Михаїл від Української православної церкви Київського патріархату, а також митрополит Вінницький та Барський Симеон від Московського патріархату. У другому турі мали право голосувати лише єпископи. Митрополит Михаїл взяв самовідвід, відмовившись конкурувати у другому турі з кандидатом від Київського патріархату. Оскільки у другому турі мало бути три кандидати, потрібно було знайти людину, яка би формально зголосилась балотуватись. Так у бюлетені з’явилась кандидатура владики Володимира – вікарного єпископа Української автокефальної православної церкви. Як розповів у коментарі інформаційному агентству Главком архієпископ Дрогобицький та Самбірський колишньої церкви Київського патріархату Яків, зрештою, відрив Епіфанія у другому турі був значним. Він також додав, що в об’єднанні церков значну роль зіграв саме президент Петро Порошенко.
Патріарх Філарет в ультимативній формі наполягав, щоб митрополит Луцький та Волинський Михаїл відмовився претендувати на пост предстоятеля.
“Другий тур – там тільки єпископи голосували. Відрив був значний, десь порядку до 20 чоловік. Було всього 200 чоловік на Соборі. Це дійсно і його (Петра Порошенка – ред.) як президента велика заслуга перед українським народом. Думаю, що якби не втручання влади, церква сама б не зуміла дійти до об’єднання”, – заявив архієпископ Яків.
Водночас ЗМІ оприлюднювали й інші підсумки голосування. Загалом, предстоятельство Епіфанію дісталося не так вже й легко. Інтерфакс-Україна із посиланням на власні джерела повідомляло, що патріарх Філарет в ультимативній формі наполягав, щоб митрополит Луцький та Волинський Михаїл відмовився претендувати на пост предстоятеля. В іншому випадку нібито погрожував не ліквідовувати Українську православну церкву Київського патріархату і не брати участі у Соборі. Кажуть, що відмовитись від боротьби Михаїла вмовляв сам президент. Підтримувати вихідця із Московського патріархату архієреї київського патріархату не мали наміру. Проте митрополит Вінницький Симеон на Соборі зумів зібрати за себе голоси колишньої Української автокефальної православної церкви.
Реакція УПЦ МП
Учасників Об’єднавчого собору від церкви Московського патріархату – Драбинка та Симеона – в Українській православній церкві Московського патріархату вже оголосили розкольниками і виключили з УПЦ МП, повідомив речник Української православної церкви Московського патріархату архієпископ Климент. У коментарі Радіо НВ він зазначив, що позиція Московського патріархату не змінилася: Собор є неканонічним.
Учасників Об’єднавчого собору від церкви Московського патріархату – Драбинка та Симеона – в УПЦ МП вже оголосили розкольниками і виключили
“Українська православна церква ще 13 листопада висловила свою позицію стосовно цього так званого Собору. Було визначено, що цей Собор не відповідає жодним канонічним принципам життя православної церкви не лише в Україні, але й в інших помісних церквах”, – заявив речник УПЦ МП.
Нагадаємо, Українська православна церква Московського патріархату скликала позачергове засідання Синоду, який очолив митрополит Онуфрій. На Синоді представники церкви планували розглянути питання, “пов’язані з викликами, що постають перед Українською православною церквою”. Засідання відбулося за день після створення незалежної від Москви Православної церкви України. Перед цим новообраний предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній заявив, що після Об’єднавчого собору митрополит Онуфрій буде лише митрополитом Російської православної церкви в Україні.
Релігієзнавці про Епіфанія
Загалом, з огляду на початкові розклади, процес виборів предстоятеля православної церкви України відбувся більш-менш спокійно, зазначив у коментарі Радіо НВ аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич. Говорити вже саме про роль обраного предстоятеля у процесі подальшого об’єднання церков зарано, додав він.
“Якщо брати до уваги те, що до останнього моменту навіть до початку Собору, ми не знали навіть порядок денний, ми не знали точну позицію Української православної церкви Київського патріархату, то, в принципі, спокійно пройшов сам Собор, спокійно пройшли вибори”, – вважає Тишкевич.
Він перейняв досвід Філарета, але йому треба вчитися і впроваджувати власний менеджмент.
За його словами, незважаючи на те, що у середовищі вихідців із тепер вже колишнього Київського патріархату Епіфанія прийнято вважати протеже патріарха Філарета, до його кандидатури у Константинополі ставляться значно лояльніше.
Епіфаній до свого обрання предстоятелем церкви не був абсолютно самостійною фігурою, зазначила в коментарі Радіо НВ релігієзнавець Людмила Филипович. І тривалий час вже на цій посаді, додала вона, він і надалі дослухатиметься, в першу чергу, до порад патріарха Філарета. Вона також спрогнозувала, що на цій посаді Епіфанію буде нелегко.
“Предстоятелями стають. Він молодий, у нього такого досвіду немає, хоча багато чому він навчився від Філарета – практично весь час його супроводжував, був його секретарем. Він перейняв досвід Філарета, але йому треба вчитися і впроваджувати власний менеджмент. Як би там не було, а патріарх Філарет – людина московської виучки, московських шкіл. Ми потребуємо зовсім іншої церкви. У статуті, який був прийнятий на цьому Соборі, є абсолютно всі підстави того, щоб зробити церкву саме новітньою”, – вважає Филипович.
