В окупованій Горлівці 15 лютого намагалися ліквідувати главу «батальйону народної міліції ДНР» Сергія Попова. Під його автомобіль підклали бомбу, але вибух лише поранив терориста. Місцеві «правоохоронці» вже кваліфікували інцидент як теракт, далі, можливо, буде стандартна схема – в замаху звинуватять «українських диверсантів». «Слово і діло» пропонує подивитися, хто з відомих ватажків бойовиків загинув за роки війни на Донбасі.
Відразу кілька ватажків бойовиків загинули в 2015 році внаслідок розстрілу їхнього авто. 1 січня у Луганській області з гранатометів, вогнеметів і автоматичної зброї розстріляли машину командира угруповання «Бетмен» Олександра Бєднова. Тоді бойовики батальйону звинуватили в організації вбивства главу «ЛНР» Ігоря Плотницького, нібито він дав наказ на зачистку «всіх непримиренних командирів».
23 січня на трасі Первомайськ-Лисичанськ розстріляли автомобіль, в якому перебував Євген Іщенко – «мер» Первомайська і один з командирів «31-го козачого округу війська Донського». У його вбивстві Плотницький звинуватив українські спецслужби.
У березні біля Донецька загинув командир одного з терористичних угруповань, колишній офіцер «Беркуту» Роман Возник, в травні – командир угруповання «Привид» Олексій Мозговий. Після вбивства Мозгового в «ЛНР» знову заговорили про слід «українських спецслужб», в керівництві АТО це назвали переділом влади серед бойовиків.
Одне з найбільш резонансних вбивств було в жовтні 2016 року: в Донецьку в ліфті житлового будинку в результаті вибуху загинув Арсен Павлов, більш відомий як «Моторола». Він був відомий тим, що зі своїм батальйоном «Спарта» воював під Іловайськом, Слов’янськом, Дебальцевим і біля донецького аеропорту. Крім того, бойовик жорстоко катував полонених.
У його вбивстві бойовики навперебій звинувачували українську владу, заявляючи, що це «порушення перемир’я і оголошення війни».
На початку 2017 року не стало першого ватажка «ЛНР» та учасника «російської весни» Валерія Болотова. Наскільки відомо, він помер в своєму будинку в Підмосков’ї від серцевого нападу (але точно це не встановлено). До речі, ще раніше, у вересні 2016 року, помер його колишній заступник і «експрем’єр-міністр ЛНР» Геннадій Ципкалов. Його знайшли повішеним у камері луганського СІЗО, куди він потрапив після спроби «держперевороту» в республіці. Смерть оголосили суїцидом, але на тілі Ципкалова знайшли сліди тортур.
Ще одним «ударом» для сепаратистів стала смерть Михайла Толстих або «Гіві». Він загинув в лютому 2017 року Макіївці: у вікно його кабінету вистрілили з вогнемета «Джміль».
Останнє по-справжньому резонансне вбивство сталося в серпні 2018 року в Донецьку: в результаті вибуху в кафе «Сепар» загинув глава «ДНР» Олександр Захарченко. У Службі безпеки України озвучили дві версії його загибелі: внутрішні конфлікти між бойовиками і усунення російськими спецслужбами. У Росії та «ДНР» заявили, що винен «київський режим».
Нагадаємо, «Слово і діло» відстежило динаміку обстрілів і втрат сил ООС після старту повного перемир’я 27 липня 2020 року.
