
14 жовтня 2018 року відзначається православне свято Покрова Пресвятої Богородиці. Історія свята губиться в глибині тисячоліть. Здавна на Покрову дівчата випрошували у Вищих сил наречених, весілля гралися, виконували обрядові дії, пов’язані із захистом і оберегом сім’ї і дому.
>Вже більше тисячі років православний народ відзначає це свято і за цей час назв ставало все більше – Перше зазим’я, Свадебник, Засідки, День Романа Сладкопівця, Свято врожаю, Покрови Богородиці, Покрова, Покрив-Батюшка. А в Білорусії цей день звуть – Трецяя Прачистая, Пакрови, на Україні – Покрова, День зустрічі зими, в Сербії – Покровица, інформує Ukr.Media. Цей день вважався ще й кордоном між зимовим періодом і літнім. Покрови встановлено на честь таємничого бачення, яке стало св. Андрію Юродивому у Влахернському храмі Константинополя. Отже, що це було за бачення, хто йому з’явився, які традиції святкування і існують прикмети на Покрову. Покров Богородиці – що за свято У православ’ї свято Покрови пов’язане з легендою про явлення Богородиці Андрію Юродивому, що жив не то в 5, не то в 10 столітті в Константинополі. За легендою, Андрій побачив під час служби в храмі Богородицю, що йде по повітрю над молільниками. Вона зняла з голови біле покривало і простягнула його над народом у знак свого заступництва. Пізніше в честь цієї події було засновано свято. За переказами, зробив це князь Андрій Боголюбський у 1164 році. В честь цього свята була освячена церква, побудована роком пізніше за замовленням князя, – знаменитий храм Покрови на Нерлі. Так як суть православного свята Покрови – шанування Богородиці, заступниці і заступниці, простягає своє заступництво над людьми, народ дуже скоро переніс на це свято деякі колишні традиції, що стосуються найдавніших слов’янських свят цієї пори, коли осінь готується перейти в зиму. У свято Покрови Пресвятої Богородиці дівчата просили про наречених, стали ставити в церкві свічку Богородиці (яка вважається покровителькою сім’ї і материнства) зі словами стародавньої змови: «Покрова-батюшка, покрий землю сніжком, а мене женишком». Далі моляться до Богородиці про заміжжя. Причому, за повір’ями, яка дівка в церкву раніше всіх прийде свічку ставити, та і заміж швидше вийде. Традиції на Покрову Здавна вважалося, що Покрова це межа між осінню і зимою. А до холодів треба було готуватися заздалегідь і грунтовно. І перше, що люди робили – це завершували всі польові роботи. Також було прийнято всі заготовки на зиму закінчити ще до цього свята. З цього дня всю худобу переводили на зимовий режим, тобто виводили востаннє на пасовище, згодовували “пожинальник” (останній стислий сніп) і заводили в сараї. Після чого поїли водою через решето. Таким чином, на думку наших предків, тварини хворіти не будуть. А щоб взимку не замерзнути в хаті, її потрібно було заздалегідь утеплити, що і робили напередодні свята. Однак для початку необхідно прибрати як в будинку, так і у дворі. Після чого хату починали конопатити, тобто просто забивати щілини. Обов’язково лагодили дах, паркан та все, що попадеться під руку. Однак, не в кожному будинку була можливість утеплити будинок до зими. Адже в будь-якому селі були і вдови, і самотні старенькі і немічні. Тому, наші предки намагалися впоратися раніше терміну, щоб обов’язково допомогти нужденним. Адже в такому випадку добро повернеться сторицею. Саме на Покрову перший раз розпалювали піч. Однак, обов’язково треба було кинути в полум’я хоча б одну гілку плодового дерева. Так, наші предки залучали в дім достаток, багатство і хороший урожай. Що приготувати на Покрову? Святковий стіл на свято Покрови Богородиці 14 жовтня Обов’язково всі обряди проводила тільки жінка, господиня дому. За однією з традицій на Покрову пекли млинці і чим більше, тим краще. Але ось на стіл подавати їх не поспішали. Адже спочатку господиня з тарілкою млинців в руках обходила всі кути в хаті і молилася до Пресвятої Богородиці. Кожна просила про своє – щастя і спокій у домі, достаток, веселощі і радість, дітей і так далі. Окремо пекли палянички або всілякі булочки, які потім роздавали сусідам і односельцям, приказуючи: «Бог дав мені, а я вам даю – на щастя, на злагоду, на здоров’я». А ось все, що залишилося від цієї випічки сушили і зберігали для великого посту. Трапезу в це свято намагалися приготувати якомога багатшою, а раптом прийдуть свати. Тому господиня готувала страви з грибів, капусти, м’яса, а холодець з півня для них був чимось на зразок салату олів’є на Новий рік для нас. Хто багатший заколював до свята свиню, готував в’ялене м’ясо і ковбаси. Традиційна страва на Покров – гусак, фарширований яблуками Традиційне частування в засідки і на саме свято Покрови – гусак, фарширований яблуками, кашею або квашеною капустою; курник або рибник (пироги з начинкою з курки або риби); а також кулеб’яки, розтягаї, пиріжки, калачі. Причому гусак обраний для Покровської трапези невипадково, його обов’язково подавали і на весіллях. Гусак символізує достаток і вірність у коханні. Адже відомо, що з хороших гусей суцільний зиск – і м’ясо, і яйця, і жир, і пух з пером. Так і живуть гуси парами, довгі роки (іноді й все життя) зберігаючи вірність партнеру. А коли гуска сидить на яйцях і виводить гусенят гуляти, гусак знаходиться поруч, охороняючи подругу і приплід. Тому нерідко гуси зображувалися на лиштвах, на воротах, вишивалися на рушниках – як оберіг дому та сім’ї. >
Гусака обробити, натерти сіллю і медом, змішаним з невеликою кількістю сухого вина. Залишити на холоді на всю ніч. У день приготування ще раз обмазати гусака медом зсередини і зовні, начинити яблуками, очищеними від серцевинки, отвір зашити. Птицю покласти спинкою донизу в жаровню, обсмажувати 3 хвилини на сильному вогні до рум’яної скоринки, потім таким же чином обсмажити з усіх сторін. Після цього залити гусака півтора склянками сухого вина, розведеного водою і, зменшивши вогонь, тушити, поки не стане м’яким. З готового гусака зняти нитки. Яблука вийняти, покласти на блюдо. Гусака обробити: порізати шкіру навколо крилець і ніжок, ніжки відламати і розрізати по суглобу навпіл, м’якоть грудинки зрізати з кістки одним шматком і нарізати на скибочки. Оброблену гусятину покласти на блюдо до яблук. В якості соусу використовувати рідину від жаркого.
Весілля на Покрову Після того, як робота в полі була завершена, можна було і влаштовувати свята. Тому на Покрову відкривали Весільний сезон. А вільні дівчата, мабуть, тільки й думали про судженого. Тому 14 жовтня (1 жовтня за старим стилем) з самого ранку всі дівчата бігли в храм поставити свічку, щоб швидше вийти заміж. Вже з цього дня починали гуляти весілля і засилати старостів до дівчат. А закінчувався сезон за два тижні до Пилипівського посту. >А незаміжні дівчата обов’язково ще до цього дня вишивали рушник, яким і прикрашали ікону Богоматері. При цьому примовляючи: «Покров, покров, покрий мою голову хоч хусточкою, хоч ганчіркою, аби не лишилася я в дівках». Існували також обряди, які намагалася дотримуватися кожна заміжня жінка. Наприклад, щоб зберегти здоров’я і вберегти своїх дітей від напастей, жінки спалювали їх старий одяг на багатті. А ось бабусі, щоб у прийдешньому році не злягти в ліжку, а бути рухомою і не хворіти теж кидали свої речі у вогонь. А щоб уже напевно зберегти здоров’я малюкам, у дворі їх обливали водою з решета. Прикмети на Покрову Покров – споконвіку час весіль і заручин. Вважалося, якщо на Покрову побратися і сніжок піде – бути шлюбу щасливим. А весілля на Покрову гралися, щоб встигнути до Філіппова Миколи та й ніколи (27 листопада за новим, 14 листопада за старим стилем) – адже на наступний день після Філіпповок починається Різдвяний піст. До Покрови дівчата переносили свої ритуальні збіговиська, де водилися хороводи і плелися вінки, до хати – це і є засідки. Засідки були буденні, коли жінки і дівчата збиралися разом для домашніх робіт – прядіння, щипка пера для перин (нерідко – для приданого перед весіллям), і «з гулянням» – коли на посиденьки запрошувалися неодружені хлопці, прядки швидко відкладалися в бік і заводилися ігри та пісні, а потім подавалося частування. На засидках хлопці обирали собі наречених – примічали, яка в роботі домашній ловче інших. Існує народна прикмета: «Весело Покрив проведеш – нареченого знайдеш». «На Покрову до обіду осінь, а після обіду зимушка-зима». Звідси й інші назви свята: Свято врожаю, Перше зазим’я, Покрив-батюшка, Засідки, Свадебник. Наставав час, коли врожай зібраний, засіки та комори забиті припасами на зиму, всі збираються в приміщенні, біля вогню, проводити холодну пору року. Вважалося також, що на Покрову лісовик влаштовується на зиму в свій барліг. Тому напередодні Покрови особливо лютує наостанок – виє, ламає дерева, вириває кущі. Горе тому, хто поткнеться напередодні Покрови до лісу – лісовик заплутає, заламає – і згине чоловік. З Покрови починали топити в хатах. За повір’ями, саме на Покрову домовик спати вкладається, тому треба провести обряд «запікання кутів»: протопити хату, спекти маленькі млинці на частування, а перший млинець, розділивши на чотири частини, покласти в якості підношення домовому в чотири кута хати. Якщо домовик-господар ситий і спокійний, то і в домі буде лад та добробут. У Покров дітей на порозі будинку поливали водою через решето для захисту від хвороб і пристріту, примовляючи при цьому змову: «Гусак-гусак-гусак – гусак гусака вода, з (ім’я дитини) худоба!» Безумовно, дуже багато прикмет пов’язано з весіллям. Одна з них свідчить, що якщо в Покров буде вітряна погода, то в цей рік буде багато наречених, а от якщо випаде сніг, то багато весіль. А ось, щоб знайти хорошого нареченого або наречену обов’язково в цей день потрібно було провести весело, якщо буде інакше, то хорошого партнера в цьому році не знайти. У цей день уважно придивлялися до тих, хто доглядає за дівчатами в Покрив, адже саме він, згідно з повір’ями і буде нареченим. Пильну увагу приділяли і погоді. Адже якщо вітер дме у цей день зі сходу, то зима буде холодна. Якщо ж погода у цей день тепла, то й зима така ж буде, а якщо в Покров холодно, то зимою будуть морози і багато снігу. Якщо на Покрову відлітають журавлі, то зима буде ранньою і холодною і морозною. Ворожіння 14 жовтня – на свято Покрови Богородиці 1. У ніч з 13 на 14 жовтня дівчата казали – «Покрий землю сніжком, а мене женишком». Після цих слів дівчина повинна була мовчати і ні з ким не розмовляти до самого сну. А вночі, як вірили наші предки, повинен прийти наречений. Якщо так, то в цьому році вона вийде заміж, якщо ні, то і нареченою в цьому році їй не бути. 2. Також, щоб дізнатися, хто буде судженим, дівчина перед сном з’їдала не менше п’яти вареників, а потім примовляла – «Суджений-ряджений, принеси мені водички напитися». Хто присниться, той і буде її чоловіком. 3. Не менш цікавим питанням для дівчат було – хто народиться? Тому, щоб дізнатися, дівчата на Покрову збиралися, і одна одній ворожили за допомогою кільця. Одна з дівчат брала кільце, підвішувала його на нитку і занурювала його у воду, після чого підносила до руки іншій дівиці (тієї, яка хоче дізнатися стать дитини). Якщо воно рухається вперед-назад, то буде хлопчик, якщо по колу – дівчинка. 4. Таке ворожіння було спрямоване на те, щоб дізнатися, ким буде наречений. Для цього дівчина увечері на свято набирала потроху води з дев’яти різних криниць. Після чого в неї варила рівно 72 зерна. Потім дівчина відходила на 72 кроки від свого будинку і розкидала пшеницю на землю. А вже вночі виходила до цього місця й наосліп брала перше, що попадеться під руку. Якщо пшениця, то дівчина вийде заміж за молодого і багатого. Попався в руки будь-який папірець, то чоловік буде грамотний і вчений, якщо ж гілка або тріска, або тирса, вийдеш заміж за тесляра, ну а якщо земля, то проживеш все життя з хліборобом. Обряд на заміжжя свято Покрови Отже, насамперед підготуйтеся до ритуалу заздалегідь. Для цього попросіть свою заміжню подругу (обов’язково щасливо живе в шлюбі) подарувати вам яку-небудь зі своїх чашок – не нових, а та, що використовується, в ідеалі взагалі добре було б, щоб чашка була улюбленою щасливої в шлюбі подруги. Купіть нову обручку – найкраще золоту, але якщо фінанси не дозволяють – позолочену, а то й просто з металу з яскравим «золотим» напиленням. Почніть ритуал прямо з понеділка на Покровській тиждень. Вранці покладіть в чашку дев’ять зерняток білого рису, а потім – кільце. Весь день чашка повинна простояти біля вашого ліжка. Увечері, перед сном, дістаньте з чашки і надіньте кільце на безіменний палець правої руки. Засинаючи, уявіть, що ви вже заміжня, у вас прекрасний чоловік, чудові діти і ви по-справжньому щасливі у шлюбі. Постарайтеся відчути, як воно – бути заміжньою дамою, приміряйте на себе цю роль. З ранку зніміть кільце і знову покладіть його в чашку з рисом. Повторіть цей ритуал кожен вечір на покровській тиждень.
Культура Головні новини Традиції Свято Православна церква Прикмети Обряд Легенда Покрова Пресвятої Богородиці