Сергій Гусовський
Депутат Київради, голова депутатської групи “Київська команда”
Чого хочуть українські ліберали?
На жаль, жодна з політичних сил, які десятиліттями контролюють владу, не сповідують ліберальну ідеологію
Попри очевидну сакральність терміну «держава», варто замислитися над тим, що це є не що інше, як інституція. Україна успадкувала цю інституцію з радянських часів, і всерйоз масштаб її впливу на наше життя ніхто системно не аналізував. Більше того, на моїй пам’яті за часи незалежності України жодна партія навіть не ставила перед собою мету перезавантажити державу задля перетворення її у державу-сервіс. Саме таким є одне з головних завдань нового ліберального руху, творення якого вже розпочалося.
Отже, хто вони — українські ліберали і чого вони хочуть? Повну відповідь на це питання можна отримати, прочитавши наш маніфест, який з’явиться у відкритому доступі вже найближчим часом. Дозволю собі привести тут деякі його тези. По-перше, ми віримо у майбутнє України, яке ґрунтується на принципах свободи особистості, рівності і верховенства права. По-друге, вважаємо, що саме ліберальні економічні реформи можуть вивести країну з системної кризи та забезпечити економічне зростання та соціальне благополуччя громадян.
Визначальним є перехід від держави-адміністратора до держави-сервісу. Держава — поганий підприємець. Її участь в господарських процесах веде до тотальної корупції та неефективності. Нам потрібна компактна та ефективна держава — модернова, гнучка, розумна та якісна.
Визначальним є перехід від держави-адміністратора до держави-сервісу
Одним з головних пріоритетів є економічна свобода громадян та недоторканість приватної власності. Це означає, що ми є прихильниками:
– Лібералізації економіки та вивільнення підприємницької ініціативи;
– Дерегуляції економіки;
– Демонополізації економіки;
– Приватизації державних підприємств (окрім об’єктів критичної інфраструктури);
– Зменшення податкового тиску – зниження податкових ставок та митних зборів, скасування податкових пільг, реформування податкової системи, впровадження сучасного та прозорого адміністрування податків та зборів;
– Впровадження повноцінного ринку землі;
– Скорочення державного апарату та переліку державних функцій; перехід до електронного урядування;
– Забезпечення базового рівня соціальної допомоги усім, хто її потребує з об’єктивних причин, монетизація та персоніфікація такої допомоги;
– Децентралізації влади, впровадження реального повноцінного та спроможного місцевого самоврядування, забезпеченого повноваженнями та ресурсами;
– Скорочення видів господарської діяльності, які потребують отримання дозволів та ліцензій;
– Встановлення свободи руху капіталу (як вітчизняного так і іноземного), свободи інвестування та переказу грошей, а також репатріації доходів.
Практично всі сфери суспільного життя потребують змін. Тому прагнемо інституційних реформ, які би проводилися за чіткими принципами:
– За інших рівних умов перевага надається ринковим, а не державним рішенням.
– Діє принцип «все, що не заборонено – дозволено».
– Держава має монополію на застосування сили.
– Державне управління неможливе без е-урядування та ІТ-рішень.
– Боротьба з корупцією вкрай необхідна, але окрім створення нових антикорупційних органів, потрібні: роздержавлення, лібералізація, дерегуляція та делегування господарської ініціативи громадянам.
На жаль, жодна з політичних сил, які десятиліттями контролюють владу, не сповідують ліберальну ідеологію. Саме ті цінності, завдяки яким сучасні заможні країни досягли успіху та добробуту. Але українці мають право на ліберальну альтернативу.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
