Щерський зазначив, що Україна доклала зусиль до того, щоб на наступному саміті НАТО їй призначили план членства. Росія ж зі свого боку намагається “зупинити процес можливого відчинення дверей у НАТО для України”.
За його словами, така ситуація була у 2008 році, коли Грузія й Україна намагалися здобути ПДЧ, і у зв’язку із цією ситуацією сталася війна РФ і Грузії.
Щерський вважає, що ситуація може швидко вийти з-під контролю, і тоді може спалахнути новий російсько-український конфлікт.
Контекст:Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україні мали надати ПДЧ в НАТО ще у 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення “автоматизму в напрямі до членства”. Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики “позаблоковості”. Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням. 7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого. У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей. Із січня на Донбасі фіксують загострення ситуації. 1 квітня в Офісі президента зазначали, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська порушили режим припинення вогню понад 570 разів. За інформацією української розвідки, РФ готова до ескалації ситуації на Донбасі. Не відкидають також спроби просування окупантів углиб України. Як повідомляв 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, станом на початок березня біля кордону України РФ розгорнула дві армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони, а також Чорноморського флоту загальною чисельністю приблизно 89 тис. осіб. Стягування російських військ до кордону України, ймовірно, завершать до 20 квітня, їх кількість може сягнути 56 батальйонних тактичних груп зі 110 тис. військових, зазначав він. 6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом, що НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі, і ПДЧ “стане справжнім сигналом для РФ”. Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде “сильним сигналом для Росії”, що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
