Герої сучасної війни України проти російської погані надихають та розривають шаблони. Один із них – не лише відважний, а й неймовірно милий пес-рятувальник Патрон – підкорив серця мільйонів українців і україночок. Багато хто захотів і собі завести такого чотирилапого рятувальника. Однак не все так просто, як могло здаватись на перший погляд. Про “підводні камені” життя з породою джек-рассел-тер’єр поспілкувався з кінологом-інструктором, суддею Кінологічної Спілки України Юлією Марунич.
Варто знати – краще не брати, одразу каже нам співрозмовниця.
Вона пояснює – популярність жодній породі ще не приносила користі. Серед наслідків популярності може бути і виродження самої породи.
“По-перше, джек-рассел це у нас хто? Це мисливець. Виводилась ця порода для полювання. Відповідно до того, для чого була створена порода, вона має віжповідний темперамент, характер. Собака дуже активна, гіперактивна. Людина, яка хоча просто сидіти вдома і чекати, що собачка буде на 5 хвилин вигуляна в туалет і назад, і не буде руйнувати будинок – це собачка не для них у жодному разі”, – розповідає Марунич.
Зі слів кінолога, обирати собаку через її зовнішній вигляд у жодному разі не можна. Рішення взяти додому тварину має бути виваженим, до нього необхідно підійти відповідально. Так, потрібно зокрема дослідити характеристики породи.
Також необхідно зважати на свій темп життя, свої часові можливості, розуміти, що “коли ви берете джек рассела – він не буде Патроном”.
“Ви берете собаку, якого треба виховувати. А джек рессела треба виховувати досить серйозно, бо це серйозна собака, не уті-путі, не болонка”, – зазначає кінолог.
Також вона зауважує, шерсть джек-рассел-тер’єра буває трьох видів: гладка, жорстка та проміжна, і в залежності від цього також потрібен відповідний догляд.
“Однак обидва різновиди (гладка, жорстка шерсть – ред.) дуже линяють. Шерсть буде повсюди. Ми жартуємо, що шерсть буде як приправа до сніданку, обіду і вечері. Тобто, людина має розуміти, до чого готуватись”, – розповідає Марунич.
Також, вона закликає завжди пам’ятати, що “джек” – мисливець.
“Якщо у собаки цей інстинкт досить добре розвинений – краще собачку не відпускати з повідця”, – каже кінолог, і додає – це правило діє для всіх собак.
“Часто кажуть: “Ой, я візьму своїй дитині”. В жодному разі (не потрібна – ред.) дитині така собака без нагляду дорослих…”, – зазначає фахівець.
Зі слів співрозмовниці , кінологи завжди просять підходити до питання із розумінням: “Я дарую не дитині, я дарую собі”.
“Коли беруть дитині, потім ці собаки де опиняються? На вулиці. Дитині воно погратись максимум дві години, а потім у дитини є друзі, інтернет, а потім починається: “Ой, а ти не прибрав за собакою”, “Ой, а ти собаку не нагодував, не вигуляв” і дитині вже ця собака навпаки стає кісткою в горлі”, – розповідає вона.
“Це не тільки про джек-рассела, хоча цю породу часто беруть як сімейну, але мають розуміти, що, по-перше, її мають хотіти самі дорослі, і не перекладати жодної відповідальності на дітей”, – додає Марунич.
Ми поцікавились, яким людям усе ж підійде така порода собак.
“Активним, цілеспрямованим, твердим людям, які зможуть сказати “так” і “ні” собаці. Людям, які постійно у русі, люблять спорт”, – відповідає Марунич.
Вона радить взяти до уваги аджиліті – вид спорту із собакою, що представляє собою подолання смуги перешкод.
Часто “джеків” беруть під цей спорт, бо вони швидкі, зазначила кінолог.
“Якщо родина активна, вони розуміють, наскільки це велика відповідальність, і що вони беруть не болонку, і вони готові справді працювати із цим собакою – тоді звичайно, від цього контакту вони отримають задоволення. А якщо вони взяли джек-рассела, і будуть сидіти на дивані і чекати, що він виросте в Патрона – нічого такого не буде”, – додає співрозмовниця.
На початку травня Президент України Володимир Зеленський нагородив медаллю “За віддану службу” Патрона — собаку, який займається пошуком мін. Глава держави в межах зустрічі з прем’єром Канади Джастіном Трюдо вручив відзнаку власнику собаки Михайлу Ільєву. Рятувальник також отримав нагороду від президента “За мужність” 3-го ступеня.
