Антон Дробович
Варіанти нових назв станцій метро в Києві, які набрали найбільше голосів кращі за попередні, але не до кінця враховують специфіку топонімів та світових топонімічних тенденцій. Про це повідомив журналісту голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
“Судячи з того, що говорять експерти, то є запитання до процедури. Перш за все, що стосується голосування. Експерти бажали, щоб вони були зроблено через “Київ Цифровий” для того, щоб унеможливити голосування не киян. Звісно варіанти, які набрали найбільше голосів кращі за попередні, однозначно, але не до кінця враховують специфіку топонімів та світових топонімічних тенденцій”, – сказав Дробович.
Дробович також прокоментував варіант перейменування станції “Берестейська” на “Бучанську”.
“На скільки я розумію, то логіка не на честь трагедії, а міста яке пережило окупацію та витримало. Очевидно, що тут бажано було провести дослідження, соціологію, або заміри з фокус-групою провести, але з точки зору загальної топонімічної логіки у цьому є резон, тому що Буча дійсно в тому напрямку знаходиться, по Святошинсько-Броварській лінії вона йде, тому в цьому є певна логіка. Інша річ, що саму назву “Берестейська” не обов’язково змінювати, тому що деякі дослідники кажуть, що це теж нормальна назва для цієї станції і вона відповідає цьому напрямку Брест-Литовське шосе”,- розповів Дробович.
На думку Дробовича, в тих варіантах, які зараз запропоновані більшістю громадян, трагедії немає.
“Але звісно бажано було б дотримуватися алгоритму з проведенням експертних консультацій, а потім винесення на громадське обговорення з контролем голосування через “Київ Цифровий”. Це було б найкраще. Власне, це те, що ми рекомендували Київській міській раді в нашому листі й те, що ми спільно з Міністерством культури та інформаційної політики даємо у загальних рекомендаціях”, – сказав Дробович.
Він зазначив, що дотримання процедури потрібне для того, щоб потім не було оскарження в судах.
“Наразі в експертів є зауваження до процедури. Перше зауваження – це до того, чому обрані саме ці станції й на якій підставі, чи є обґрунтування цього вибору. Друге зауваження, чому спочатку йде широка пропозиція назв без фіксації “Київ Цифровий”, через систему, яка перевірить чи це дійсно кияни, а не експертний відбір, експертні пропозиції. Якщо була методологія, які станції перейменовуються, далі експерти аналізують, перевіряють, чи методологія правильно застосована, дійсно ці станції варто перейменовувати й далі можуть запропонувати по 5-10 назв для кожної й потім це виноситься на громадське обговорення. Плюс – пропозиція додати свої назви й все це через “Київ Цифровий”. Щодо цього є зауваження”, – розповів Дробович.
Він зауважив, що у такому варіанті були б мінімізовані ризики.
“Наприклад, відповідні комісії Київради провели б, проаналізували це, потім би було громадське обговорення або голосування через “Київ Цифровий”, а потім вже прийнято рішення. Це можна було не поспішати робити за місяць, а 2-3 місяці й процедурно все було б чисто та красиво. Але це оптимальний варіант. Той, який прийняли, я вважаю, що це не трагедія, але все-таки потрібно більш делікатно з цими речами, тому що це найменування на всі роки”, – сказав Дробович.
МКІП та УІНП озвучили позицію щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних із історією та культурою росії та СРСР.
