Середній вік українського геймера становить 31 рік
Хто ж вони, українські геймери, в які ігри грають і за що платять?
За 2020 рік індустрія комп’ютерних ігор у світі виросла до $139,9 млрд, а доходи від ігор в Україні обігнали касові збори в кінотеатрах ще у відносно благополучному для цієї галузі 2018-му. Вже тоді український ринок відеоігор оцінили у $179 млн в той час, як касові збори за рік становили близько $90 млн.
Компанія NielsenIQ провела дослідження ігрового ринку в Україні. Точні дані про те, наскільки кіноіндустрія за останній рік поступилась ігровій у доходах, дослідники обіцяють оприлюднити пізніше, але вже зараз вказують на те, що українські гравці готові витрачати гроші на нові ігри або на оновлення умовно безплатних ігор.
То хто ж вони, українські геймери, для чого і в які ігри грають, за що платять і на чому грають?
Персональний комп’ютер чи консоль
Мода на комп’ютерні ігри поглинула Україну ще у 90-х роках минулого століття. У середині 90-х на наш ринок прийшли ігрові консолі, найвідомішою з яких була Dendy. Потім Sega, Panasonic і нарештіSony Playstation та Xbox. Паралельно з цим удосконалювалися персональні комп’ютери, з’явилися ноутбуки (лептопи), телефони з кольоровим екраном і згодом смартфони. На усіх цих платформах нині багато комп’ютерних ігор. Але переважна більшість українських гравців для ігор використовує персональний комп’ютер чи ноутбук. «Так історично склалося», – пояснює керівник відділу кастомізованих досліджень NielsenIQ Тетяна Шевченко.
На відміну від розвинутих країн, у яких дві третини гравців використовують для ігор консолі, в Україні у геймерів переважають персональні комп’ютери і ноутбуки
Трохи поступаються комп’ютерам та лептопам за частотою використання для ігор смартфони і планшети. Причину цього експерти пояснюють не лише традиціями геймерів, а й їхнім матеріальним станом. У нас консолі з’явилися пізніше, ніж на Заході. До того ж із самого початку вони були досить дорогими для українців. Відповідно, не всі можуть їх собі дозволити. Дані дослідження свідчать про те, що лише троє з 10 гравців мають консоль. А найчастіше використовують її для ігор один з 10 гравців. Більшість з опитаних геймерів (55%) не збираються цього року купувати консолі нового покоління. Третина респондентів також не збираються оновлювати програмне забезпечення на своїх комп’ютерах. А це говорить про те, що параметри пристроїв, які мають гравці їх влаштовують, або ж фінансове становище більшості гравців не дозволяє купити новинки.
Переважна кількість геймерів підлітки? Міф!
За даними дослідження, середній вік українського геймера становить 31 рік. Чоловіків трохи більше за жінок, 51% проти 49%. Тобто представники покоління, яке починало грати з кінця 90-х складають кістяк сьогоднішніх геймерів. Що цікаво, семеро із 10 гравців мають вищу освіту. Більшість, 65%, гравців одружені, або мають партнера(ку).
Переважна більшість гравців свою мотивацію грати в ігри пояснюють потребою розслабитися, вбити час. А половина визначає потребу як «спосіб відключитися від реальності». Примітно, що 3% геймерів є професійними гравцями
Пандемія коронавірусу вплинула і на частоту ігор. Враховуючи кілька локдаунів, під час яких не працювали кінотеатри, театри, музеї, комп’ютерні ігри залишалися однією з небагатьох розрад. Якщо 20-30 років тому популярними були комп’ютерні клуби, то нині можна грати по мережі за допомого інтернету, не виходячи з власної оселі. Шестеро з 10 гравців за час пандемії стали грати частіше. «Більшість грає одну-три години в день у будні та до шести годин на день у вихідні», – говорить дослідження.
Більшість гравців – пірати?
Більшість гравців заявляють, що грають free 2 play, тобто обирають безплатні ігри. Таких приблизно дві третини. Щоправда саме дослідження не деталізує, чи йде мова саме про безплатні ігри чи про ігри, які люди безплатно скачують з файлообмінників або за допомогою торрент-трекерів. Оригінали таких ігор є платними, але їх зламують і завантажують для вільного скачування. Цілком можна припустити, що значну частину ігор геймери скачують саме із сумнівних ресурсів. Тим більше досвід боротьби з нелегальним контентом в інтернеті в України величезний.
Достатньо згадати найяскравіший приклад – історію існування і закриття файлообмінника EX.ua, який працював з 2009 до 2016 року. На момент закриття файлообмінник, який містив чимало платних програм, але був безплатним для користувачів, посідав 11 місце серед найбільш відвідуваних сайтів в Україні. Але навіть після його закриття в мережі залишилося чимало ресурсів із сумнівною легальністю. Складнощів для правоохоронців додає те, що більшість серверів цих ресурсів не знаходяться в Україні.
Організатори дослідження кажуть, що не вивчали, скільки любителів безплатних ігор завантажують їх із сумнівних ресурсів. Натомість наголошують, що любителі безплатних ігор рано чи пізно цікавляться покращенням своїх ігор, а це вимагає витрат. «Велика частина людей, які починають грати потім звертають увагу на ті ігри, які є платними, у яких включені якісь платежі. Якщо людина більше і більше грає, вона все одно починає витрачати якісь кошти», – пояснює директор студії Wargaming Kyiv Сергій Шумигора. Середній місячний чек гравців, які платять за ігри, складає 250-500 грн.
Та якщо говорити про образ середньостатистичного гравця, він далекий від сумлінного платника за контент. Хочемо грати, але не хочемо платити – так можна охарактеризувати вітчизняного геймера. Лише троє з 10 геймерів платять за відеоігри. З них більшість під час карантину або не змінили видатки на ігри, або збільшили покупки. Але як же так виходить, що індустрія зростає, але переважна більшість все ж не платять за ігри? «Зазвичай так буває, що є більша кількість людей, які ні за що не платять. Але є не така велика група, яка схильна кошти витрачати», – пояснює керівниця відділу кастомізованих досліджень NielsenIQ Тетяна Шевченко.
Середній місячний чек гравців, які платять за ігри, складає 250-500 грн
Counter–strike – не найпопулярніша гра
Ще років 10 тому тільки і чути було про Counter-strike, популярну «стрілялку» початку 2000-х. Та її пік давно минув. За результатами дослідження NielsenIQ, найпопулярнішою грою в Україні нині є World of Tanks – танкові бої. 16% респондентів здебільшого грають в неї, а 26% опитаних мінімум один раз зіграли в цю гру за останній місяць, ідеться в дослідженні. Друге місце у футбольного симулятора FIFA20/FIFA21 (9% респондентів грають часто і 17% – мінімум раз на місяць), Minecraft (8% і 19%), Grand Theft Auto V (7% і 12%). Лише п’яте місце посідає Counter-Strike: Global Offensive (6% і 14%). Десятку найпопулярніших ігор замикає World of Warcraft.
А що у світі?
Пандемія коронавірусу сприяла зростанню продажів комп’ютерних ігор. На самому початку жорсткого карантину, з 16 до 22 березня 2020 року, коли закрилися кінотеатри, театри, у світі було продано 4,3 млн ігор. Це на 63% більше, ніж за аналогічний період 2019 року, наводить дані сайт statista.com. Насамперед це завдяки виходу у цей час гри Animal Crossing: New Horizons від Nintendo. Між тим, минулого року зросли продажі ігор типу «подібні до подібних» на 44%. Тобто спортивні, стратегії, чи гонки у кожній з цих категорій виросли на понад 40%. Це свідчить про те, що багато людей звертаються до відеоігор щоби розважитися під час кризи.
Михайло Глуховський, «Главком»
